Національний університет «Львівська політехніка» Парламентаризм Залікова контрольна робота Білет № 8-9 ІГСН «Соціологія» Білет8 1.Національна еліта однорідна за джерелами формування. Так. 2.чи є порушенням принципу рівності виборів механізм “виборчої геометрії”. Так 3.У XX ст. тоталітарні режими існували у формі комуністичних диктатур. Ні. 4.“Активна несвобода” особи – це заборона громадянам проводити страйки, мітинги, демонстрації. Так. 5.При вузькому розумінні політичної еліти до її складу входять: 1)члени урядів, 4)члени представницьких органів влади. 6.Судочинство в Україні здійснюється на засадах: 1)законності, 2)доведеності вини, 3)рівності всіх учасників судового судового процесу, 4)гласності судового процесу, 5)забезпечення права обвинуваченого на захист. 7.Які з наведених ознак притаманні мажоритарним виборчим системам. 1)голосування за конкретного кандидата, 4)виборча геометрія, 6)одномандатні виборчі округи. 8.Для тоталітарного режиму властиві такі ознаки: 1)єдина обовязкова ідеологія, 2)формування образу ворога, 3)командно-адміністративна економіка, 6)існування єдиної партії, яка зосереджує у своїх руках усю політичну владу. 9.Які партійні системи належать до альтернативного типу. 1)двопартійні. 10.Які з наведених методів політологічних досліджень належать до групи емпіричних. 4)опитування. 11.Назвіть різновиди політичної участі: 1)пряма, 6)опосередкована. (організована, неорганізована, епізодична, постійна, санкціонована (легітимна), несанкціонована (нелегітимна)). 12.Форму держави визначають: 2)форми правдіння, 4)політичні режими, 5)державно- територіального устрою. 13)Суб’єкти політики Суб’єктами політики є окремі особи, організації чи суспільні рухи, які постійно і відносно самостійно беруть участь у політичному житті відповідно до своїх інтересів, впливають на політичну поведінку інших суб’єктів, викликають своїми діями ті чи інші зміни в політичній системі. Суб’єкти політики поділяються на індивідуальні та групові. Особа виступає як учасник політичного процесу, представником якоїсь групи або як громадянин, наділений політико-правовою суб’єктивністю. Виділяється декілька рівнів політичної суб’єктності особи: громадянин, який бере участь у політиці через виконання громадських обов’язків або через громадську організацію; член політичної партії; громадсько-політичний діяч; адміністратор; депутат; політичний лідер. Залежно від сили впливу суб’єктів на процес прийняття політичних рішень вони поділяються на первинні (базові), вторинні і безпосередні. До первинних суб’єктів політики відносяться соціальні групи, етноси, класи, територіальні, демографічні, професійні і релігійні об’єднання. Серед цих суб’єктів найбільш впливовими у політичному житті є етноси, нації і соціально-класові групи. Етноси і нації виступають суб’єктами політики за таких обставин: на етапі боротьби за національну державу або національно-територіальну автономію; при визначенні національних пріоритетів у період становлення політичних інститутів; у міжнародних відносинах; у процесі захисту на державному рівні етнокультурної специфіки національних меншин. Соціально-класові групи – це спільноти, які різняться між собою за матеріальним становищем, владою, престижем, освітою, способом життя (звичками, манерами, звичаями). За цими ознаками класи поділяються на вищі, середні, нижчі та люмпенізовані верстви. Вони мають різні інтересів (часто діаметрально протилежні) і різні можливості виявити ці інтереси на державному рівні. Вторинні суб’єкти створюються як специфічні інститути здійснення влади або впливу на неї задля захисту інтересів базових суб’єктів, реалізації їхніх цілей і цінностей. Ці суб’єкти мають специфічні політичні інтереси щодо здобуття і здійснення державної влади. До вторинних суб’єктів політики відносяться групи тиску і партії. Групи тиску включають всі об’єднання громадян (профспілки, промислові і торгівельні асоціації, культурні товариства тощо), які безпосередньо не борються за владу, але відстоюють власні інт...